Чому росія летить у прірву: доповідь Єльського університету
Чим голосніше російська пропаганда сурмить про пристосування до міжнародних санкцій, тим гірше все в росії насправді. Такий головний висновок незалежного дослідження, проведеного Єльським університетом (США), однією з найавторитетніших установ світу в галузі економіки.
Незалежного – оскільки для аналізу група експертів на чолі з професором Джеффрі Сонненфельдом використала не офіційні дані російської статистики, а результати опитувань учасників ринку. А також інформацію про експортно-імпортні операції країн – основних торгових партнерів росії.
" ОстроВ " знайомить своїх читачів з основними тезами цієї доповіді , опублікованої 20 липня. Багато в чому висновки американських експертів збігаються з нашою власною аналітикою.
Не пити із фонтану кремлівської пропаганди
Масштабна військова авантюра в.путіна проти України обрушила російську економіку, яка має яскраво виражену сировинну орієнтацію. Проте кремлівська пропаганда намагається приховати реальний стан справ і ввести в оману світову спільноту.
Для цього до західних ЗМІ вкидаються фальсифіковані тези. Як приклад, експерти наводять повідомлення інформагентства Bloomberg, в якому прогнозується зростання доходів РФ від нафтоекспорту за підсумками 2022 р. до $285 млрд. порівняно з $236 млрд. у попередньому році.
Прогноз міністерства економіки РФ грунтується на результатах березневих торгів, тобто, до запровадження міжнародних санкцій проти російської нафти, наголошується у доповіді.
Набагато ближчі до реальності дані за травень – коли обмеження та заборони вже набули чинності. Обсяги травневих торгів російською нафтою виявилися в 3(!) рази меншими, ніж у березні.
Експерти також нагадують, що після початку війни проти України уряд РФ перестав публікувати відомості про експорт та імпорт, видобуток нафти і газу, приплив і відтік капіталу, грошову базу центробанку РФ, про видачу кредитів банківською системою, прямі іноземні інвестиції, пасажиропотік аеропортів.
Крім того, припинили оприлюднити фінансову та виробничу звітність усі найбільші російські компанії. Тому що одразу стане видно, наскільки все погано. І що оптимістичні прогнози влади РФ не відповідають дійсності, - пояснюють автори дослідження.
У зв'язку з цим вони радять західним аналітикам та ЗМІ "не пити з фонтану російської пропаганди". Яка використовує зростання світових цін на нафту ("нічо, нафта дорожчає, прорвемося") для маскування фактів.
А факти полягають у незворотній втраті стратегічних позицій РФ як одного зі світових експортерів сировини. І насамперед енергоресурсів.
Нафта та газ: ахіллесова п'ята Кремля
Тож хто більше страждає від санкцій, введених за напад на Україну – РФ чи її торгові партнери, покупці російських ресурсів? Наведена нижче інфографіка показує: частка РФ у світовій торгівлі сировинними товарами незначна.
Але при цьому 60% усіх державних доходів РФ одержує від експорту енергоресурсів (нафта, газ, вугілля). Із цього випливає, що світова економіка без них легко обійдеться. А ось сама росія втрачає майже всі ринки, за рахунок яких наповнювала свій бюджет.
Хибною є і теза про критичну залежність Європи від російського газу. Насправді РФ значно більше залежить від ЄС у газовій сфері, ніж ЄС від росії. Щоб переконатися в цьому, достатньо подивитися на наведену нижче інфографіку.
Для РФ європейський ринок дає 83% збуту, тоді як для нього самого російські поставки – це лише 46% від обсягу імпорту. При цьому танкерні постачання зрідженого газу зі США вже перевищили обсяги, що надходять із РФ трубопроводами, включаючи скандальний "Північний потік-1".
Тоді як широко розпропагований "поворот на Схід", тобто, перенаправлення експортних газових потоків з Європи на Китай залишається на папері. На це вказує зіставлення даних продажів російського газу до ЄС та Китаю за підсумками 2021 року.
Росіяни продали європейцям у 10(!) разів більше газу, ніж китайцям – про який "поворот на Схід" йдеться? Відсутність "повороту" як такого експерти Єльського університету пояснюють фінансовими та логістичними труднощами, з якими стикається росія.
На це вказує, зокрема, той факт, що цього року держконцерн "Газпром" відмовився від нарахування дивідендів за підсумками 2021 р. Востаннє російський газовий держмонополіст не платив дивіденди 1998 р., у розпал "азіатської" фінансової кризи.
Наступна інфографіка показує, що з усіх проектів у рамках "повороту" реалізовано лише один. Той, на який дали гроші китайські компанії. Інші трубопроводи, де передбачається російське фінансування – так і залишаються у проектній стадії.
"ОстроВ" раніше також зазначав , що можливості російського експорту до Китаю обмежуються слабкою пропускною спроможністю газопроводу "Сила Сибіру". А більше "Газпром" у східному напрямку нічого не має.
Ще гірші справи з нафтою. Як і у випадку з газом, основний ринок збуту нафти для РФ – європейський. А ЄС від російської нафти фактично відмовився.
Здавалося б, по нафті росія не має такої жорсткої прив'язки до трубогінної поставки – її можна возити танкерами. У той же Китай. Але!
Наступна інфографіка показує: зростання китайського нафтоімпорту з РФ збігається із обвальним падінням вартості російської нафти. Це означає, що, як і зазначав раніше "ОстроВ", китайці купують російську нафту за собівартістю. Тобто, фактично, РФ віддає їм цей ресурс задарма, нічого на цьому не заробляючи!
Очевидно, що так довго тривати не може. Якщо ж росіяни піднімуть ціну – у Китаю зникає інтерес до імпорту нафти з РФ.
Імпортний удар
Відсутність своїх високотехнологічних виробництв робить росію критично залежною від зарубіжних закупівель. Тобто, від імпорту. Відмова західних країн від постачання високотехнологічних товарів призводить до зупинки цілих галузей. І відкидає РФ на десятиліття у її економічному розвитку.
Як приклад у доповіді розглядається ситуація у російському автопромі. Не маючи доступу до імпортних комплектуючих, російські виробники зараз випускають автомобілі без подушок безпеки, сучасних гальм і лише з механічною коробкою передач.
При цьому обсяги такого виробництва демонструють стрімке падіння.
Аналіз підсумків роботи російської промисловості також показує: найбільше постраждали галузі, що випускають високотехнологічну продукцію.
З наведеної вище інфографіки добре видно, що найбільший обвал зафіксовано у виробництві залізничних локомотивів, побутової техніки та відеореєстраторів. Тоді як видобувні галузі (вугільна та залізорудна промисловість) постраждали набагато менше.
Проблема Кремля в тому, що видобувні галузі (які не залежать від імпорту) майже не приносять додану вартість в економіку.
Виходячи з отриманих даних, експерти Єльського університету приходять до єдиного логічного висновку: путінська риторика про успіхи імпортозаміщення – це лише риторика . Тобто, це брехливі заяви політичного лідера, які не підкріплені конкретними фактами.
Від себе можна додати, що залежність росії від імпорту високотехнологічної продукції та комплектуючих до неї яскраво показує історія з турбіною газоперекачувального агрегату на трубопроводі "Північний потік-1".
До 2014 р. головними постачальниками такого обладнання в РФ були сумське НВО ім. Фрунзе та миколаївське об'єднання "Зоря-Машпроект". Після цього "Газпром" перейшов на німецькі турбіни Siemens.
Власного виробництва таких агрегатів у РФ не виникло. Ремонтувати ці турбіни там також так і не навчилися. Тому замовлення на ремонт "Газпрому" довелося розміщувати у Канаді.
І як тільки в рамках санкційних обмежень німецька турбіна Siemens "зависла" на канадському заводі - прокачування російського газу по "Північному потоку-1" відразу зупинилося.
Тобто, без німецьких турбін та канадських ремонтників російський газовий експорт, основна стаття доходів Кремля – практично "помножився на нуль". Ось, власне , і все, що потрібно знати про "успіхи" російського імпортозаміщення, яке ведеться з 2014 р.
Крім того, у проекті програми розвитку російської металургії, підготовленому Мінпромторгом РФ, наголошується, що в росії відсутні власні технології виробництва високоякісних вогнетривів, які необхідні для роботи металургійних печей. Практично всі їхні види ввозяться з-за кордону, а вироблені у росії не відповідають світовим стандартам, визнають російські урядовці.
Також у документі наголошується, що в РФ не виробляється складне металургійне обладнання: лінії оцинкування та полімерних покриттів прокату, нагрівальні печі. Майже втрачено виробництво валків для прокатних станів. Здебільшого вони імпортувалися, зокрема, з України.
У проекті програми зазначається, що західні постачальники відмовляються працювати з російськими компаніями. Тому їм доведеться закуповувати відповідне обладнання у Китаю – але набагато гіршої якості, ніж західні аналоги.
Але повернемося до доповіді Єльського університету. На думку його авторів, згортання високотехнологічного імпорту є далеко не повною ціною, яку путінській росії доводиться платити за напад на Україну.
Не менш тяжким ударом для економіки є відхід із РФ західних компаній, де у них були свої підприємства. Вже понад 1000 найбільших компаній, включаючи глобальних лідерів ринку, припинили роботу на російському ринку та зупинили виробництво.
За оцінками американських експертів, це тягне за собою втрату до 5 млн робочих місць у РФ. Вони також кажуть про стрімке прискорення "втечі мізків" з початку війни – тобто, на відтік із економіки найбільш висококваліфікованих російських фахівців.
Вони їдуть на ПМП за кордон, розуміючи відсутність подальших перспектив роботи в путінській росії. Це насамперед аерокосмічна галузь, ядерна енергетика, ІТ-сфера тощо.
Безумовно, ці фахівці затребувані на Заході (а також у Китаї та Індії), вони не мають проблем із працевлаштуванням. І навіть за офіційними оцінками Мінцифри РФ, до 2024 р. дефіцит кваліфікованих кадрів в ІТ-сфері досягне 1 млн осіб.
У доповіді також наголошується на стрімкому "таненні" міжнародних валютних резервів РФ в результаті санкцій – як ще один потужний удар по російській економіці та її фінансовій системі.
Резюмуючи, економісти Єльського університету роблять висновок: пропагандистські заголовки у російських ЗМІ (які тиражують деякі західні видання) про те, що економіка РФ прийшла до норми – просто не відповідають дійсності.
Тому немає жодних підстав для ослаблення санкційного тиску. "За будь-якими показниками, у будь-якому секторі - російська економіка хитається і зараз не час натискати на гальма", - наголошується в доповіді.
Підготував Віталій Кримов, " ОстроВ "